Катерина Спекторенко / Kateryna Spektorenko
Катерина Спекторенко, лікар-педіатр з Києва.
Я багато років працювала в одній з київських дитячих поліклінік, а за сумісництвом займалася підтримкою молодих батьків: викладала на курсах підготовки до пологів, консультувала з грудного годування та догляду за малюками, писала статті про здоров’я дітлахів для журналів «Мой ребенок» і «Твой малыш».
Мені завжди подобалося спостерігати, як дитина росте і розвивається, бути «на відстані телефонного дзвінка» у скрутні моменти, вселяти спокій і впевненість у батьків. Мої перші пацієнти вже відсвяткували своє повноліття, і було справді приємно і навіть якось почесно пройти цей шлях від 0 до 18 разом.
Чому я переїхала до Німеччини? Моєму чоловікові запропонували роботу у міжнародній компаніі з офісом у Мюнхені, й ми вирішили спробувати. На той час я мала майже 40 років життя і двох дітей.
Чи був переїзд легким? Ні. Мені довелося з нуля вчити мову, складати іспити, опановувати мільйон нових речей. Я підтвердила диплом лікаря, і тепер лише починаю писати нову сторінку свого професійного життя. Весь процес від початку мовних курсів А2 до отримання апробації забрав 2,5 роки.
Чи жалкую я про це рішення? Однозначно ні. Це безцінний досвід, який мені знадобиться, як би не склалося далі життя.
Як я дізналася про Німецько-український медичний клуб? Просто випадково побачила на Facebook допис Олексія Українського, і попросила приєднати мене до чату українських лікарів. Цей чат виявився справжньою скарбницею цінної інформації, яку мені свого часу доводилося збирати самостійно по крихтах. Проте і зараз, вже маючи апробацію, я знаю, що це те місце, де я можу вирішити з допомогою колег безліч практичних питань.
Що я роблю тут? Зважаючи на свій попередній досвід співпраці з журналами, я запропонувала свою допомогу у написанні та редагуванні статей для сайту. Це мій внесок у цю чудову ініціативу. Своєчасна підтримка колег потрібною інформацією та добрим словом – прекрасне хобі, еге ж? Тим більше, в Німеччині різноманітні клуби за інтересами, благодійні та волонтерські проекти – повсякденна реальність і цілком звична річ.